Максим “Тихий” – командир взводу, військовослужбовець Збройних сил України. Його історія – це приклад витримки, побратимства та неймовірної сили духу.

За час служби Максим отримав два бойові поранення.
Перше – у лютому 2025 року, коли ворожий FPV-дрон влучив у автомобіль: уламок поранив груди.
Друге – у вересні 2025 року на Торецькому напрямку. Під час виконання бойового завдання зі старшим солдатом Максим наступив на протипіхотну міну. Праву ногу було важко травмовано, ліву – посічено уламками.

Поранення він отримав під час доставки провізії побратимам на позиції. Інцидент стався безпосередньо на лінії зіткнення.

Побратим Микола надав першу медичну допомогу, перетягнув Максима в більш безпечне місце, де вони разом чекали евакуації. Максим 33 дні був поранений і чекав порятунку, тримаючись лише завдяки силі волі.

Евакуація стала окремим випробуванням:
🔹 6 разів безпілотні наземні комплекси не змогли дістатися до поранених
🔹 лише 7-ма спроба була успішною
🔹 по дорозі комплекс підірвався на міні та зазнавав ворожих скидів
🔹 попри все, він подолав 34 кілометри за 3 години та доставив Максима до евакуаційної групи

Побратим Микола також вийшов з позицій — з ним усе добре.

Максим проходив лікування у першому хірургічному відділенні лікарні. Тут він отримав необхідну допомогу та підтримку в складний період відновлення. Боєць ділиться, що йому було важливо відчувати уважне ставлення й людську підтримку – саме це допомогло зосередитися на одужанні та рухатися далі.

Ця історія отримала широкий розголос. Максим та його дружина Олена дали інтерв’ю програмі “Сніданок з 1+1”, у якому розповіли про пережите, віру та підтримку одне одного.

📺 Дивіться інтерв’ю вже завтра о 9:50 на “1+1” або ютуб трансляцію https://www.youtube.com/@snidanok

Це розповідь про те, якою ціною виборюється наше сьогодення. Про людей, завдяки яким Україна тримається. 💙💛